Як кардинально змінити професію: інтерв’ю із засновницею Paris with me Анною Лебедєвою
Якщо у вас офісна робота, творча може здаватися чимось недосяжним. Як же зрозуміти, чим ви хочете займатися, а потім перетворити це на джерело доходу? Ми поговорили з Анною Лебедєвою, яка успішно пройшла цей шлях. Сподіваємось, у нашому інтерв’ю ви знайдете відповіді на свої запитання. Продовжуйте читати, щоб дізнатися це!
Анна Лебедєва – засновниця Paris with me, яка освоїла багато професій. Вона вивчала бізнес, але зараз займається створенням контенту. Раніше Анна працювала у сфері оптової торгівлі та щодня їздила до паризького офісу, сьогодні ж вона обідає на березі Атлантичного океану.
Як авторка контенту та фотографка, Анна співпрацювала з топовими брендами: Pangaia, Volvo, Galeries Lafayette, Huawei, Armani Beauty, L’Oréal, Elle. Хоча зі сторони її робота може здатися легкою та захопливою, Анні довелося зіштовхнутися з багатьма проблемами, щоб досягти успіху. У цьому інтерв’ю вона поділиться своїм досвідом.
З чого ти починала? Де навчалася і працювала?
Я п’ять років вивчала маркетинг у Росії, потім переїхала до Франції та продовжила там освіту в галузі міжнародного бізнесу й комерції. У студентські роки в Парижі я мала кілька підробітків. Також пройшла стажування у сфері міжнародної торгівлі, що пізніше стало моєю основною зайнятістю. Моя компанія була посередником між французькими модними брендами та магазинами у Східній Європі. Я працювала в оптовій торгівлі.
Чи було щось креативне у цій роботі?
Майже нічого, але все ж таки у продажах теж є креатив. Працюючи з преміум-брендами, ти маєш справу з таким рівнем дизайну, який вимагає ознайомлення, тому ти глибоко занурюєшся у творчий контекст кожної колекції. І хоча особисто нічого не створюєш, все одно стаєш частиною складного процесу, що передбачає креативний підхід. Моя робота в основному була пов’язана з продажами та цифрами.
Коли ти почала замислюватися над тим, щоб кардинально змінити професію?
Перш ніж я дозволила собі замислитися над цим, мали вирішитися кілька важливих питань. Насамперед – моя посвідка на проживання. Я була іноземкою, тому отримання постійної посвідки на проживання, що дозволяє змінити роботу, було пріоритетом.
Як довго тривав цей період?
Я переїхала до Франції 2011 року, 2016-го почала думати про те, щоб кинути офісну роботу, а зробила це за рік. На момент звільнення я працювала в компанії п’ять років.
Що спонукало тебе до змін?
Після закінчення університету я почала працювати повний робочий день та зрозуміла, що в мене залишається багато вільного часу. На той час у Парижі було дуже мало місць зі смачною кавою, тому для мене стало справжньою пригодою знаходити й досліджувати їх. На вихідних я влаштовувала довгі прогулянки у пошуках нових місць, фотографувала їх та викладала в Instagram. Спочатку була ідея створити кавовий гід по Парижу. Що більше я ділилася знімками, то більше з’являлося підписників.
Потім я почала викладати фотографії міста, і це привабило ще більше людей. Якийсь час у мене не було нічого, крім підписників у соцмережах, але у певний момент я почала отримувати запрошення на заходи та невеликі подарунки. Пізніше було кілька цікавих платних партнерств. Переломним моментом стала моя колаборація із L’Oreal Росія. Я зрозуміла, що можу займатися цим постійно. Ми разом робили великий проєкт для їхнього YouTube-каналу з величезною продакшн-командою.
Коли ти думала про те, щоб піти з офісної роботи, уявляла себе авторкою контенту в Instagram на постійній основі?
Так, план був такий. Я думала, що мій блог стане основним джерелом прибутку.
Але на той час це було не так?
Ні, я мала кілька платних партнерств, але цього виявилося недостатньо, щоб покрити всі витрати. Крім того, мій графік, звичайно, був обмеженням. Я не могла відвідувати заходи та знайомитися з новими людьми у будні, тому втрачала багато можливостей.
Що ти робила після того, як вирішила залишити офісну роботу? Як готувалася до цього кроку?
Для мене завжди було дуже важливо мати заощадження. Я займалася цим з того часу, як влаштувалася на постійну роботу. Але в мене не було фінансової мети чи системи. Я просто відкладала те, що залишалося наприкінці місяця. Коли почала планувати звільнення з офісної роботи, у мене було достатньо заощаджень на рік скромного життя. Довелося б чимось пожертвувати, але я б змогла оплачувати всі основні потреби. Потрібно було мати цю страховку, щоб уникнути додаткового стресу через відсутність доходу протягом перших місяців без роботи в офісі. Це була найбільша і найважливіша частина моєї підготовки.
Як ти бачила своє нове життя? Якою уявляла роботу контент-креаторки з повною зайнятістю?
Я не мала жодного уявлення і якихось особливих планів. Я просто мріяла провести свій перший вільний тиждень у ліжку, бо завжди ненавиділа прокидатися рано. А другий тиждень я хотіла присвятити дослідженню Парижа у будні, які раніше проводила в офісі. У результаті я не так багато часу проводила в ліжку, зате багато гуляла містом.
Як ти оформила свій статус після звільнення?
На щастя, я вже була зареєстрована як підприємець. Це потрібно було зробити для попередніх платних партнерств. Тому мені не довелося займатися оформленням після звільнення.
Як ти вирішила, що робити далі?
А я не вирішила. Просто сиділа й чекала кілька місяців. Я очікувала, що пропозиції про партнерство з’являться завдяки Instagram. Через два місяці я почала божеволіти. Саме тоді мій хлопець запропонував мені спробувати себе у ролі фотографки для індивідуальних зйомок. Я знімала багато фотографій як авторка контенту, але робота з людьми мене лякала. Незважаючи на це, ідея мені сподобалася, тому я витратила значну суму заощаджень на нову камеру. Відтак я почала більше фотографувати туристів, ніж займатися створенням контенту для свого Instagram. Якби не ця ідея, протягом першого року роботи на фрілансі було б нелегко.
Як тобі далося рішення стати фотографкою та працювати з людьми?
Мені було дуже складно. Я досі не можу назвати себе професійною фотографкою, хоча займаюся цим вже багато років. У мене точно синдром самозванця. Тоді я була налякана. Крім того, мене оточували професійні фотографи з дипломами, великим досвідом та чудовими фотосесіями. Мені було страшно і соромно говорити, що я така ж фотографка, як вони. Вони мене дуже підтримували, але я все ще сильно сумнівалася в собі. Однак моїм пріоритетом було знову заробляти гроші, і це допомогло мені впоратися з емоційними труднощами.
Скільки фотосесій із туристами ти провела у перший рік?
Від трьох до п’яти щотижня протягом приблизно п’яти місяців, всього близько 80. Деякі з них тривали годину, інші – три. Багато працюючи, я змогла здобути необхідний досвід та відчути себе впевненіше. Тижні відрізнялися за обсягом роботи, але фотосесії були дуже схожі. Всі хотіли йти в ті ж самі місця й використовували ті ж самі пози. Було складно щоразу мати справу з новими людьми, але це також цінний досвід.
Що було далі?
Коли я помітила, що в мене залишається дуже мало часу та сил на створення креативного контенту, зрозуміла, що треба знову щось змінити. Мене завжди більше цікавила робота із брендами.
Як вдалося прийти до цього?
Через рік фрілансу у мене з’явився перший постійний великий клієнт — Elle. Варто уточнити, що я кажу не про журнал. Elle – торговельна марка, під якою продається безліч різних товарів у всьому світі. Це величезна корпорація та бізнес.
Щомісяця я створювала для них досить багато контенту, і вони добре платили, тому я могла дозволити собі проводити менше індивідуальних фотосесій. По суті, я була для них арт-директоркою, фотографкою, контент-креаторкою, фоторедакторкою та моделлю. Іноді я стояла за камерою, іноді перед нею, але ідеї були моїми. Також доводилося виконувати безліч завдань за кадром: електронні листи, обговорення, угоди, контракти, плани, рахунки, посилки, узгодження. Було справді багато роботи!
Я працювала з ними протягом трьох років, з 2018 до 2021 року. І навіть коли ми перестали співпрацювати, продовжили робити разом невеликі проєкти.
Чи важко було припинити це партнерство?
Так, я звикла мати постійного клієнта, що передбачає певний обсяг роботи та стабільний дохід. Мені знову було страшно та тривожно. Оцінивши свій прибуток наприкінці року, я побачила, що заробила значно менше, ніж у 2020 році. Неприємно це усвідомлювати.
Зараз ти жалкуєш про те, що прийняла таке рішення?
Я хотіла б закрити цю фінансову прогалину в майбутньому, але не жалкую про рішення. Я зрозуміла, що вчинила правильно. Крім того, тоді я планувала поїхати з Парижа. Думаю, ця ситуація підштовхнула мене. Проте було складно та страшно. Я вважаю, найкраще, що ви можете зробити для себе, це накопичити гроші. Завжди й за будь-яких обставин. Заощадження дозволяють зберігати гнучкість у прийнятті рішень.
Ти звільнилася з офісної роботи 4 роки тому і з того часу пройшла кілька професійних етапів. На якому ти зараз?
Мене пригнічує, що мій дохід залежить від платного партнерства та статистики в Instagram. Відчуваю себе в пастці алгоритму, що постійно змінюється. Я хотіла б спробувати щось нове, виходячи зі своїх інтересів, а не вимог застосунку. Я роками розвивала свій акаунт, і було б дуже прикро зруйнувати все в одну мить. Проте мені подобається співпрацювати з брендами та створювати для них контент, тому я хотіла б продовжувати та урізноманітнити свої джерела доходу.
Якими будуть твої наступні кроки? Може, ти хочеш розпочати власний бізнес?
Так. Я точно знаю, що не хочу повертатися до офісу. У мене вже було кілька різних починань: я створювала пресети для редагування фотографій та продавала вінтажний декор онлайн. Я багато років із задоволенням займаюся предметною фотографією і хотіла б продовжувати робити це. Але поки що не знайшла спосіб, як монетизувати своє захоплення. І я напевно хочу продовжувати створювати контент. Мені це подобається, але мені потрібно менше переживати.
Яким ти бачиш свій розвиток як контент-креаторки та фотографки?
Я не хочу постійно знаходитися перед камерою. Хочеться частіше бути арт-директоркою та фотографкою. Коли я вимовляю ці слова вголос, мені стає некомфортно: так виявляється моя невпевненість у собі. Але такими є мої бажання. Можливо, я не та людина, яка потрібна для цього інтерв’ю й теми.
Ні, думаю, цікаво саме те, що ти різко змінила своє життя і працювала над такою кількістю захопливих проєктів, попри всі страхи та сумніви. Ти змогла освоїти різні сфери та способи вираження своєї креативності. Вважаю, що це може мотивувати багатьох людей.
Так, я розумію, що ти маєш на увазі. Незважаючи на те, що мені важко визначити, хто я і чим займаюся, я ціную свою готовність пробувати щось нове. Зараз я захоплена відео. Хочу якнайбільше вчитися та практикуватися. Я прагну розвиватися і вдосконалюватися в цьому напрямі, тому що це приносить мені задоволення.
З якими ще проблемами ти зіткнулася як незалежна креаторка за останні чотири роки?
Думаю, дуже складно, коли тобі доводиться відповідати й за творчі, і за фінансові питання. З одного боку, треба обстоювати своє бачення. А з іншого, необхідно думати про гроші. Зрозуміти, яку ціну просити на позиції фрілансера, непросто. Іноді потрібно виявити наполегливість, щоб отримати від компанії те, що хочеш. Це великий стрес. По суті, як творча людина я постійно сумніваюся у собі. Але разом з тим я маю добре продавати себе, щоб продовжувати займатися своєю роботою. Непросте поєднання, чи не так?
Як ти справляєшся із цим тиском?
Дуже важливо не порівнювати себе з іншими. Пам’ятайте: вас вже найняли, тому є люди, які бачать цінність у вас, вашому стилі та творчості, у тому, що ви можете зробити. У вас може бути поганий день або поганий тиждень, але ви повинні нагадувати собі про все, чого вже досягли. Просто продовжуйте вірити у себе, навіть коли це здається неможливим.
Чи є у тебе поради щодо фінансів?
Я завжди питаю, який бюджет проєкту. Не всі відповідають, але іноді я отримую відповідь, і це дає уявлення, скільки можна попросити. Думаю, це та порада, яку я можу дати. І взагалі, я намагаюся ставити якнайбільше запитань.
Ти згадала, що твої близькі друзі – фотографи. Як оточення вплинуло на вибір та рішення, які ти приймала?
Воно справило величезний вплив. Коли у мене була постійна робота, я хотіла побудувати корпоративну кар’єру, і мене оточували люди з такою самою метою. Створивши акаунт в Instagram, я почала зустрічатися з однодумцями, іншими творцями контенту і фотографами. Думаю, легше приймати складні рішення серед людей, які вже так живуть. Крім того, дуже важливо вміти ставити питання. Може здатися, що ніхто не хоче нічим ділитися, але якщо ви будете виявляти повагу та щиру цікавість, можете отримати багато цінних відповідей.
Що б ти порадила тому, хто хоче знайти однодумців?
Я б порадила використовувати хештеги та геотеги, щоб знайти людей, які живуть поруч з вами й займаються тим, що вам цікаво. Я не стала б звертатися до креаторів з великою кількістю підписників. Краще шукати когось, хто тільки-но починає і готовий спілкуватися з іншими. Крім того, я намагалася б відвідувати тематичні заходи в реальному житті. Наприклад, лекцію чи майстер-клас того, чиїми роботами захоплююсь. Це ідеальне середовище для знайомства з новими людьми.
