Ключові стилі лідерства: як знайти свій шлях до успіху

Певно, більшість з нас мають свій приклад сильного лідера, який викликає щире бажання йти за ним. Водночас комусь подобаються зважені й дипломатичні лідери, а іншим — домінантні й харизматичні. Попри всі відмінності, справжні лідери мають ключову спільну особливість — вміння захоплювати інших своїми ідеями й вести їх за собою.

Та чи замислювалися ви над тим, що саме робить цих людей такими впливовими та які унікальні риси дають їм владу над іншими? Аби зрозуміти це, ми розглянемо особливості різних стилів лідерства, а також поділимося порадами, як знайти власний стиль і розвивати ефективні лідерські якості.

Що таке стиль лідерства

Стиль лідерства — це модель поведінки, яку лідери використовують у взаємодії зі своєю командою. Іншими словами, йдеться про способи впливу, які допомагають керувати іншими людьми й мотивувати їх. Від стилю лідерства залежить, як лідери вибудовують свої відносини з підлеглими й чи сприяє це ефективній роботі та користі організації або спільноти загалом.

Стиль лідерства формується на основі особистих рис людини та її досвіду. Тобто зазвичай це цілком природний процес, у якому лідер залучає свої найсильніші якості для впливу на інших та досягнення спільних цілей.

Чому стиль лідерства важливий

Насамперед стиль лідерства дозволяє зрозуміти, які навички є вашими перевагами, а які потребують додаткової уваги й розвитку. Крім цього, усвідомлення особливостей свого стилю дає можливість оцінити, який вплив ви маєте на власних підлеглих, а також зміцнити відносини з ними.

Аналіз стилю лідерства може принести інсайти щодо варіантів покращення як своєї продуктивності, так і ефективності всієї команди. Також це нагода знайти ідеї для вдосконалення комунікації та співпраці у колективі й підвищення залученості підлеглих.

Водночас важливо розуміти, що стиль кожного лідера унікальний, як і він сам. Це значить, що у роботі можуть поєднуватися декілька стилів. Більш того, лідерська роль часто вимагає застосування різних підходів. Приміром, демократичний лідер може поводитися авторитарно у непередбачених ситуаціях, і це буде правильним рішенням. Використання різних стилів лідерства дає можливість експериментувати й зберігати гнучкість, яка є дуже важливою в управлінні людьми.

Найпоширеніші стилі лідерства

Існує багато стилів лідерства, кожен з яких має свої особливості, переваги й недоліки. При цьому жоден з них не є кращим за інший. Все залежить від конкретної сфери й колективу. Наприклад, у військовій галузі багато лідерів з авторитарним стилем, який передбачає чітке виконання завдань, тоді як у креативній сфері частіше зустрічається демократичний або ліберальний стиль. Ми розглянемо найпоширеніші стилі, щоб допомогти вам зрозуміти їхню специфіку, а також знайти свій.

1. Авторитарний стиль

У цьому стилі лідер покладається на свою владу. Він одноосібно приймає рішення і вимагає від підлеглих слідувати його волі й беззаперечно виконувати всі завдання. Такий лідер рідко враховує думки членів колективу і прагне все контролювати, обмежуючи свободу дій та ініціативу підлеглих. Водночас авторитарний стиль дозволяє суттєво скоротити тривалість процесу прийняття рішень, що робить його ефективним підходом у часи кризи, коли потрібні рішучі й термінові дії.

Переваги: чітка постановка завдань, швидке прийняття рішень, висока продуктивність

Недоліки: придушення ініціативи підлеглих, надмірний контроль, відсутність гнучкості

Приклади: Ілон Маск, Ларрі Еллісон (Oracle)

2. Демократичний стиль

Демократичний стиль є протилежністю авторитарного. Лідер, який керується ним, надає колективу багато свободи й повноважень для прийняття рішень, заохочує ініціативу і просуває соціальну рівність. Важливі рішення зазвичай приймаються після спільного обговорення і з урахування думок більшості. Іншими словами, у цьому випадку лідер ділиться владою з підлеглими. До того ж він прагне, аби підлеглі були здатні виконувати більшість завдань без його схвалення чи допомоги.

Переваги: висока залученість колективу, налагоджена комунікація, сприяє інноваціям і креативності

Недоліки: прийняття рішень займає більше часу, більш затратний підхід

Приклади: Річард Бренсон, Тім Кук (Apple)

3. Ліберальний стиль

Для лідера з ліберальним стилем властивий ще більший рівень довіри й делегації повноважень колективу. Підлеглі мають майже повну свободу в роботі та прийнятті рішень. Лідер дає лише загальні вказівки та час від часу перевіряє якість виконання завдань. Тому такий підхід ще називають стилем невтручання. Він сприяє розвитку ініціативності й креативності. Водночас через орієнтацію на автономність, у випадку з ліберальним стилем є ризик, що члени команди працюватимуть не як єдине ціле, а кожен сам по собі, що не допомагає досягненню спільних цілей.

Переваги: високий рівень автономності підлеглих, підходить для креаторів, сприяє особистісному розвитку

Недоліки: відсутність чіткої організації робочого процесу, зниження відповідальності, ризик низької ефективності

Приклади лідерів: Воррен Баффет, Пол Аллен (Microsoft)

4. Трансформаційний стиль

Трансформаційний стиль передбачає, що лідер має сильний вплив на підлеглих і мотивує їх на досягнення надзвичайних результатів. Для цього він виявляє сильні й слабкі сторони членів колективу і ставить ті завдання, які дозволять якнайкраще проявити й розвинути їхні здібності. Трансформаційний стиль складається з 4 елементів:

ідеалізований вплив, коли лідер є взірцем для наслідування;
натхненна мотивація, коли лідер надихає послідовників своїм баченням і вселяє у них впевненість;
індивідуальний підхід значить, що лідер працює з кожним працівником окремо для розв’язання проблем і кращої самореалізації;
інтелектуальна стимуляція передбачає, що лідер заохочуватиме креативність та новаторський підхід серед підлеглих.

Водночас заохочення до постійного розвитку і досягнень, властиве трансформаційному стилю, може збільшувати ризики вигорання для співробітників.

Переваги: мотивованість команди, розвиток співробітників, персональний підхід

Недоліки: висока залученість лідера, потреба постійної комунікації, ризик вигорання для підлеглих

Приклади лідерів: Джефф Безос, Рід Гастінгc (Netflix)

5. Транзакційний стиль

Транзакційний стиль будується на системі винагород і покарань для досягнення бажаного рівня продуктивності підлеглих. Транзакційні лідери зосереджені на дотриманні організаційної ієрархії. Вони мають чіткі критерії успіху і невдач, які застосовують для оцінки роботи команди. Якщо працівники досягають поставлених організацією цілей, отримують винагороду, у протилежному випадку на них чекає відповідальність. Транзакційний стиль лідерства часто зустрічається у великих компаніях, де важливо вимірювати продуктивність.

Переваги: чіткі цілі, висока продуктивність, легко вимірюваний прогрес

Недоліки: слабкий командний дух, брак креативності й мотивації

Приклади лідерів: Білл Гейтс, Говард Шульц (Starbucks)

6. Стиль служіння

Стиль служіння або сервант-лідерство — стиль, у якому роль лідера полягає у служінні людям. Іншими словами, головний акцент у цьому випадку на потребах колективу. Це принципова відмінність даного стилю від традиційного лідерства, де ключова увага зосереджена на успіху компанії. Такий лідер ділиться владою, ставить інтереси співробітників на перше місце і допомагає їм розвиватися.

Переваги: високий рівень мотивації, позитивна організаційна культура, постійний розвиток

Недоліки: брак гнучкості, довгий процес прийняття рішень, не підходить для кризових ситуацій

Приклади лідерів: Фред Сміт (FedEx), Сьюзан Войчицькі (YouTube)

7. Бюрократичний стиль

Головною особливістю бюрократичного стилю є чітке слідування правилам. Завдання таких лідерів — стежити, щоб члени команди їх дотримувалися. Водночас бюрократичний лідер може прислухатися до думок співробітників і враховувати їх при прийнятті рішень, на відміну від авторитарних лідерів. Найчастіше такий стиль лідерства можна зустріти у великих компаніях з історією, де є своя усталена система управління. Їм властива ієрархічна система влади й бюрократизованість робочих процесів.

Переваги: чіткий розподіл ролей і завдань, передбачуваність, підходить для рутинної роботи

Недоліки: опір інноваціям і сміливим рішенням, відсутність гнучкості, не підходить для молодих брендів, що розвиваються

Приклади лідерів: Вінстон Черчилль, Стів Істербрук (McDonalds)

Фактори, які впливають на стилі лідерства

1. Культурні особливості

Оскільки бізнес-сфера стає більш мультикультурною, важливо розуміти, як культура впливає на стиль лідерства, адже роль лідера може бути дуже різною залежно від країни. Культурні особливості багато в чому визначають робочий процес, способи комунікації та очікування колективу. Управління командою, члени якої знаходяться у різних регіонах, вимагає набагато ширшого набору навичок. Відповідно, для ефективного міжкультурного лідерства необхідно розуміти культурні цінності та норми.

Лідерський стиль західної культури заохочує індивідуалізм та особисті досягнення. Західні лідери використовують конкуренцію як головний спосіб мотивації й винагороджують підлеглих за успіхи. На американському ринку найпоширенішими стилями лідерства є демократичний, трансформаційний, авторитарний і стиль служіння.

Лідерство у східній культурі орієнтоване на колективну роботу і співпрацю. В азійській моделі організації праці цінується старанне виконання завдань і командний дух. Загалом значення колективу набагато вище, ніж окремої особистості. Тому для східних країн більш властиві авторитарний, бюрократичний і транзакційний стилі.

У східній традиції важлива повага до авторитету, тоді як у західному світі цінується демократичний підхід і рівність. І це далеко не всі відмінності. Лідер, який має справу з мультикультурним колективом, має розуміти їх, щоб адаптувати свій стиль комунікації для успішного управління командою.

2. Характеристики послідовників

Особисті риси й цінності послідовників також мають сильний вплив на лідера. Більш того, існують послідовників теж є свої стилі. Професор Роберт Келлі запропонував класифікацію на основі їхньої поведінки та персональних характеристик. Головними критеріями у ній є здатність критично мислити й рівень активності. Залежно від того, як ці критерії виражені, виділяються п’ять стилів послідовників:

пасивні послідовники (“вівці”) — працівники з низьким рівнем залученості, які чекають завдань від лідера.
конформісти активніші за представників попереднього стилю, але вони в усьому погоджуються з лідером і не застосовують критичне мислення.
відчужені послідовники, навпаки, часто налаштовані скептично. Вони мають розвинене критичне мислення та власні ідеї, але воліють не проявляти ініціативи.
ефективні послідовники здатні самостійно думати й активно діяти. Це цілеспрямовані люди з високим рівнем залученості.
прагматики можуть проявляти якості інших чотирьох стилів залежно від ситуації. Вони обирають найвигідніший і найменш ризикований для себе стиль поведінки.

Теорія Келлі підкреслює важливість послідовників. На його думку, ефективними як лідерів, так і послідовників роблять одні й ті ж якості, зокрема здатність самоорганізовуватися, спиратися на власну компетентність, а також орієнтованість на результат.

3. Ситуативні фактори

Ми вже згадували, що лідерський стиль може сильно залежати від ситуації. Підходи, які добре працюють в одних умовах, можуть зовсім не підходити в інших. Щоб досягти високої ефективності, лідер має враховувати всі ситуативні фактори. До головних відносяться:

розмір і структура компанії;
стадія розвитку компанії;
культура компанії;
психологічна атмосфера у колективі;
моделі працевлаштування;
сфера діяльності;
цілі компанії;
взаємодія між лідером та послідовниками.

Розуміючи ці фактори, лідер може адаптувати свій стиль, щоб задовольняти потреби команди й досягати поставлених завдань.

Як вибрати ефективний стиль лідерства

Стиль лідерства переважно залежить від особистих рис і досвіду людини. Водночас ви можете розвивати якості, характерні для інших стилів, щоб зберігати гнучкість, необхідну в сучасних мінливих умовах ринку. Більш того, для цього існує окремий підхід під назвою контекстуальне лідерство, суть якого полягає у тому, що лідер постійно вдосконалює навички усвідомлення та прогнозування, потрібні для розуміння змін, які можуть впливати на його організацію як позитивно, так і негативно.

Поради, які допомагають визначити й розвинути стиль лідерства

1. Зрозумійте власні лідерські риси

Кожен лідер має свої унікальні риси, сильні й слабкі сторони. Щоб зберігати ефективність, важливо чітко розуміти, хто ви, що можете і що не можете робити. Можливо, вам важливо контролювати всі процеси або, навпаки, ви хочете, щоб підлеглі були максимально автономними й справлялися зі своїми завданнями без вашої участі? А як щодо рішень: ви приймаєте їх одноосібно або враховуєте думки всіх членів команди? Спробуйте відповісти на ці питання чесно. Якщо ж вам важко оцінити себе, завжди можна дізнатися думку вищого керівника або підлеглих, наприклад, влаштувавши анонімне опитування.

2. Проаналізуйте характеристики членів команди

Ми згадували раніше, що характеристики послідовників сильно впливають на стиль лідерства. Різні комбінації ступеня критичного мислення й активності підлеглих вимагають дуже різних підходів. Одним потрібні чіткі настанови й контроль, іншим — свобода й довіра лідера. Знання сильних і слабких сторін членів команди, їхнього досвіду і навичок дає вам можливість визначити правильні підходи у комунікації. Усвідомивши, якої саме мотивації потребує кожен з підлеглих, ви зможете зрозуміти, чого вони від вас очікують як від лідера.

3. Враховуйте специфіку бізнесу й можливі виклики

Стиль лідерства має бути адаптованим до специфіки й цілей бізнесу. Очевидно, що для молодого стартапу не підійде бюрократичний стиль, водночас у корпоративному світі, де найбільше цінуються результати, навряд чи приживеться ліберальне лідерство. Також важливо враховувати загальну ситуацію на ринку. У часи кризи навичка приймати швидкі рішення й брати на себе всю відповідальність, властива авторитарному лідеру, може бути дуже доречною, тоді як у періоди стабільності можна більше покладатися на самоорганізацію та ініціативність підлеглих.

4. Експериментуйте з різними стилями

Ця порада є логічним продовженням попередньої. Річ у тому, що майже жодного лідера не можна віднести до одного конкретного стилю. Приклад — Білл Гейтс, який залежно від ситуації може проявляти риси лідера транзакційного, трансформаційного і навіть авторитарного стилю. Це і є втілення вже згаданого контекстуального лідерства, яке базується на адаптивності до актуальних умов ринку. Надихайтеся прикладом найкращих і пробуйте застосовувати різні стилі лідерства у різних ситуаціях. Це чудовий спосіб розвинути додаткові навички й вийти на новий рівень ефективності.

5. Розвивайте емоційний інтелект

Емоційний інтелект — це здатність усвідомлювати й управляти своїми думками, емоціями, поведінкою і мотивацією, а також вміння впливати на емоційний стан інших людей, помічати їхні потреби й допомагати розвиватися. Емоційний інтелект є показовим критерієм оцінювання ефективності стилю лідерства. Більш того, сьогодні популярною є думка, що IQ, технічні й комунікативні навички не мають значення, якщо лідеру бракує емоційного інтелекту. Найкращим способом розвивати його є практики усвідомленості й самопізнання.

6. Використовуйте автентичний стиль

Якщо вам важко визначитися з власним стилем лідерства, пам’ятайте, що іноді найкращий підхід — залишатися собою. Тим паче, що існує автентичний стиль, який передбачає, що дії лідера є логічним продовженням його особистості. До головних характеристик такого лідера відносяться:

чесність і сильні етичні якості;
прагнення до постійного самовдосконалення;
орієнтація на місію й потреби організації;
сфокусованість на довгострокових результатах;
розвинені емоційний інтелект та емпатія.

Автентичне лідерство ідеально підходить для того, щоб завоювати лояльність співробітників і побудувати з ними міцні відносини, які в результаті приведуть до кращої продуктивності.

Резюме

Бути лідером непросто, і особливо у наш час, коли постійно виникають нові виклики. Аби давати їм раду, важливо розуміти власний стиль лідерства з усіма його сильними й слабкими сторонами, а також застосовувати підходи інших стилів, коли того вимагає ситуація. Орієнтованість на постійне зростання, краще розуміння себе, своїх підлеглих і бізнесу, а також вдосконалення навичок на кшталт емоційного інтелекту — стратегія, яка дозволить вам розвиватися як лідеру і вести свою команду до нових успіхів.