Як люди у всьому світі підтримують Україну

Вторгнення Росії на територію України 24 лютого 2022 року стало шоком для всього цивілізованого світу. Ще місяць тому багато хто вірив: подібні події, що ставлять під загрозу безпеку всього людства, неможливі у XXI столітті. Але це реальність, в якій Україна живе вже 16 днів. Світ не може мовчати й залишатися осторонь. У багатьох містах в різних куточках планети проходять масові акції, на яких люди засуджують напад Росії на Україну й закликають зупинити кровопролиття.

Ми ділимося фотографіями антивоєнних протестів з усього світу, а також думками їхніх авторів про те, що зараз переживає Україна та її народ.

Нью-Йорк, США

Бангкок, Таїланд

“Один з моїх найкращих друзів живе в Києві. Сьогодні, замість того аби грати з двома маленькими доньками, він одягнув форму й взяв у руки зброю, щоб боротися за свою країну. Таких, як він, сотні тисяч. Люди, яким доводиться боротися або залишати свої домівки. Кровожерливі плани Путіна та його прибічників за підтримки, на жаль, значної частини російського народу призвели до загибелі багатьох людей, як солдатів, так і мирних жителів, розставання сімей, травмування дітей, руйнування людських життів. Будь-хто з тих, хто хоча б трохи співпереживає, не може залишитися байдужим. Будь-хто з тих, хто має хоч якесь уявлення про мир, повинен засудити російських вбивць”, – Конрад Зелязовський (fotokon).

Краків, Польща

Лос-Анджелес, США

“Моє рідне місто – український Донецьк, який мені та моїй родині довелося покинути у 2014 році через російську агресію. Там я був свідком багатьох воєнних подій, які змінили мене. А зараз агресія поширилася на всю Україну.

Я перебуваю в США та працюю у сфері комерційної фотографії, але в цей час мої зусилля спрямовані на висвітлення протестів на підтримку України. Як американський фотокореспондент і громадянин України, я вважаю своїм обов’язком робити все необхідне для поширення інформації та залучення більшої кількості людей, щоб їх почули американські політичні сили”, – Микита Стариченко (JANIFEST).

Гельсінкі, Фінляндія

“Я – українка. Мої батьки, родичі й друзі зараз під обстрілами в різних містах України. Я живу в Гельсінкі й звідси роблю усе можливе, щоб підтримати мою країну. Організовую протести, волонтерю і, оскільки я фотографка, знімаю демонстрації.

Ця війна – кривавий злочин Росії проти моєї країни. Те, що роблять російські війська, – обстрілюють з “Градів” житлові квартали, бомблять школи, дитсадки, клініки, вбивають наших військових і цивільних – це злочин проти людства, якому немає виправдань,” – Надія Федорова (enadin).

Торонто, Канада

Гравці ФК “Лаціо”, Рим, Італія

“У мене болить душа за кожну загиблу дитину й дорослу людину в Україні. Я не можу безпомічно ридати за кордоном, тому виходжу на протести, збираю допомогу від американців для України, а також фотографую, що ж моєю основною роботою”, – Ганна Твердохліб (hannatv).

Анталія, Туреччина

Прага, Чехія

“Своїм контентом я хочу освітити те, що відбувається, донести до всього світу, що люди різних національностей підтримують Україну, виступають проти війни, проти російської агресії та вторгнення у суверенну, демократичну, незалежну державу. На мою думку, війна в Україні – це справжній фашизм з боку Росії”, – Алла Руденко (Allchonok).

Рига, Латвія

Масса, Італія

“Я зараз знаходжусь не в Україні, але більшість моїх рідних там, і це моя батьківщина. Мені дуже болить через події, які зараз відбуваються. Я фотографую, аби весь світ побачив підтримку нашої батьківщини й зрозумів, що Україна зараз обороняє не тільки свою незалежність і територію, а й всю Європу, боронить права людей і правила цивілізованого світу від країни-агресора, яку очолює психопат путін (свідомо пишу з малої букви!). Я хочу, щоб весь світ знав правду про звірства і злочини росії проти України, проти мирного населення, невинних дітей, наших військових, про знищення нашої інфраструктури, економіки й окупацію наших територій!” – Володимир Горін (GorynVolodymyr).

Стокгольм, Швеція

Мадрид, Іспанія

“Останні кілька років добре показали, що війна – це не тільки стрілянина. Це ще й інформація. І я хочу, щоб у людей була інформація про те, що Україну підтримують в інших країнах. В тому числі у Польщі, де я живу кілька років. У якомусь сенсі мої фотографії – це спроба бути корисним, моє виправдання того, що я зараз не в Україні.

Війна в Україні триває так довго, що я вже встиг звикнути. Звучить жахливо, але це правда. Зараз, звісно, все змінилося. Я хвилююся за матір, за друзів у Дніпрі та Києві. Але водночас сподіваюся, що все закінчиться перемогою України”, – Олег Тюряков (reuerendo).